Що почитати? - Повість Річарда Баха «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон» 1970 року (UA)

Привіт друзі. Останній час ледве встигаю розповідати Вам (і записувати для своєї історії) про ті книги та фільми, що я встиг переглянути. Якщо признатись, мені це сподобалось навіть більше ніж писати «ні про що», лише з метою заробити (хоча без цього навряд чи буде:)). Думаю, основна причина таких відчуттів – сенс, що з’явився в моїх публікаціях. Поки що цей сенс заклечається у своєрідному зберіганні власних переживань, що виникають після прочитаної книги чи переглянутого фільму. Хоча, якщо спробувати копнути глибше, вимальовується своєрідна «міні» спроба подарувати світу трішки більше прекрасного у вигляді рекомендацій гарних книг та цікавих фільмів. Пора закінчувати з преамбулою і переходити до чергової «книги».

Сьогодні хочу розповісти про дивовижну книгу американського письменника Річарда Баха «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон». Якщо бути максимально об’єктивним, то це лише повість-притча. Тривалістю аудіювання, якої біля 1,5 години. Варіант перекладу, що рекомендує україномовна вікіпедія - «Джонатан Лівінгстон, мартин», м’яко кажучи, не гармонічно вписується в моє сприйняття.

UA
RU
EN

wikimedia.org

Мої враження після прослуховування книги:

1. Враховуючи розмір повісті, я сміливо можу дати їй оцінку 9/10ти. Чому не 10? Все через бажання перечитати чи переслухати книгу, якого в мене не винекло.
2. Якщо розрахувати уявний коефіцієнт корисності для книги «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон» (час, що витрачено на прослуховування / на користь від книги), це буде однозначно показник із позитивним значенням.
3. Основна думка, що я виніс після прослуховування – «Для бажання помноженого на віру є лише одне обмеження = уява». P.s. Слово «уява», можна замінити «світогляд, сформований на основі мудрості».